Наші дітки

Сайт-форум для щасливих батьків


Міні-чат
Щоб додати необхідна авторизація




Нові повідомлення [ Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Вагітність і пологи » Післяпологовий період » Післяпологова дерпесія. (як подолати?)
Післяпологова дерпесія.
Юлія1626)Дата: Неділя, 01.09.2013, 11:14 | Повідомлення # 1
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 548
Репутація:
« 6772 »
Місто: Нововолинськ
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 13
Тепер ви - мама! Гордий, щасливий тато, з трепетом тримає малюка на руках, вітання рідних та друзів, букети і яскраві повітряні кулі, смачні
торти, коробки цукерок. Але, на жаль, все це тимчасово і в нашому житті
є місце не тільки свята, але і сірим будням. Цілими днями ви щось робите, крутитеся, як заведено, а роботи не видно. Ви ніби спустошені, пригнічені чимось,
буквально все валиться з рук, ваш настрій змінюється щохвилини: ви
радієте, а потім, раптом, плачете від чогось, зовсім не хочеться,
немає розуміння близьких, ви зриваєтеся через дрібниці, і терпіння от-от
лопне. Всі ці ознаки дуже схожі на симптоми післяпологової депресії.

Що таке післяродова депресія? Післяпологова депресія - це, як правило, тимчасовий стан, до якого
схильні жінки після народження малюка. Її відчуває кожна десята мама у
віці від 25 до 45 років. Вона може початися в будь-який час після
пологів. Поштовхом для післяпологової депресії служить народження
дитини, так як це дуже важлива подія для всієї родини, а для мами
особливо. Доглядаючи за малюком, вона часто переживає, тривожиться, а
безсонні ночі приводять до стомлюваності. Тривалість післяпологової
депресії складає в середньому від декількох тижнів, місяців до року і часто
потребує лікування. Які ж вони - симптоми післяпологової депресії і як з
ними боротися?

Симптоми післяпологової депресії. Вас дратує плач того, кого ви з таким нетерпінням чекали - плач вашої
дитини. Вам хочеться сховатися, сховатися від непосильних материнських
турбот. Ви відчуваєте себе незахищеною і пригніченою, вас не покидає
відчуття того, що ваші рідні та близькі люди шепочуться за спиною і
сміються, чекають, коли ж, нарешті, ви хоч в чомусь помилитеся, зробите
щось неправильно, щоб потім повчати вас. Крихітний чоловічок, якого ви
стільки часу носили під серцем, залишається для вас чужим, ви не
відчуваєте до нього ніякої любові і ласки, так, ви народили його, але
він не став для вас рідним, вашим. Постійні зриви, відраза до сексу,
причіпки до чоловіка - все це також властиво жертві післяпологової
депресії. "Я така товста! На мене не налазить моя улюблена спідничка!"
Ви незадоволені собою, вас дратує власне відображення в дзеркалі і
зовнішність.

З післяпологовою депресією потрібно боротися! Навіщо? По-перше, післяродова депресія - це серйозні страждання не тільки для
вас, але і для дитини. Він ще зовсім крихітка, йому потрібно увага і
турбота, ласка і любов. Він тільки що народився, але вже відчуває, що
він зовсім чужий. Адже емоційний контакт так важливий для нього! Хворіє
мама, значить, і маляті погано. Він не відчуває себе потрібною,
захищеною і спокійним. По-друге, якщо ви бачите, що сили закінчуються, що всередині вас немає енергії,
щоб боротися з депресивним станом, не думайте, що все закінчиться саме
по собі. Пам'ятайте про те, що у вас є рідні, близькі люди, попросіть
допомогти вам маму чи сестру, а може бути навіть невістку або свекруха.
Не соромтеся, поділіться з ними своїми проблемами, своїми переживаннями і
страхами. Близькі люди зрозуміють, що молода мама потребує допомоги,
любові та підтримки. Домовтеся з чоловіком про те, що хоча б один день на тиждень ви присвячуєте себе,
коханої . Нехай допоможе і влаштує вам "розвантажувальний день". Сходіть
в салон краси, зробіть зачіску або манікюр, побалуйте себе новими
духами, поговоріть з улюбленою подругою або просто погуляйте -
прогулянка на свіжому повітрі підбадьорить і поліпшить колір обличчя.
Слухайте музику, танцюйте, можна навіть з дитиною на руках. Побільше
"спілкуйтеся" зі своїм малюком: подивіться йому в очі, потримайте за
ручку, погладьте, і ніжно доторкніться до його щічки - він такий радий
такій митті! Побільше спіть - постарайтеся лягати поруч з дитиною,
обійміть її і відпочиньте разом з нею. Не бійтеся, почніть робити
щось, і ви побачите, як все налагодиться і ввійде у своє русло.





Повідомлення відредагував Юлія1626:) - Неділя, 01.09.2013, 11:23
 
ПушненькаДата: Четвер, 05.09.2013, 10:38 | Повідомлення # 2
Частий гість
Група: Друзі
Повідомлень: 238
Репутація:
« 1443 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 6
Я думаю, що в мене щось подібне на психоемоційне виснаження точно було..Мала дуже плакала, ще й в лікарню в 3 тижні попали...То я іноді була дуже якась розстроєна і плаксива
 
andralexДата: П'ятниця, 06.09.2013, 14:03 | Повідомлення # 3
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Репутація:
« 40 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 3
У мене з першою дитиною була депресія. Єдине з чим не погоджуюсь, це я не мала відчуття, що дитина мені чужа. Навпаки, моя надмірна опіка і страхи за неї підсилювали відчуття тривоги. А ще й наші педіатри "вміють" додати паніки... Але мені було лише 20, підтримка рідних дуже допомогла.
 
Юлія1626)Дата: П'ятниця, 06.09.2013, 18:57 | Повідомлення # 4
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 548
Репутація:
« 6772 »
Місто: Нововолинськ
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 13
В мене після синочка також було щось схоже на депресію. Він до 3-оьх місяців дуже плакав, я 100 хвороб придумувала, бо ж не може дитина просто так кричати. Психологічно і фізично була виснажена, подавлена морально (хоча рідні мене дуже підтримували), заспокійливе приймала, плакала часто, бо було відчуття тривоги, що з синочком щось не так і що я його не вигляджу. Але все пройшло і крики синочка, і мій стан (тривав він десь три тижні), синочок переріс період колік і став набагато спокійніший.


 
Зеленооке_дівчаДата: Понеділок, 02.12.2013, 00:38 | Повідомлення # 5
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1541
Репутація:
« 7017 »
Місто: Довговоля(Кузнецовськ)
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
ТТТ,мене таке "щастя" оминуло))


 
КарамельДата: Вівторок, 03.12.2013, 15:17 | Повідомлення # 6
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1105
Репутація:
« 5553 »
Місто: Долина
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 14
З вищеперечитаного я зіткнулася лише з відразою до сексу. А ще тривога за дитину, але не панічна.


 
ziro4kaДата: Четвер, 28.05.2015, 07:44 | Повідомлення # 7
Новенький
Група: Друзі
Повідомлень: 30
Репутація:
« 50 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 1
Ой як згадаю депресію, була певно тиждень . Кожен день вечір ревіла, бо нічого не знаю не вмію, і не правильно все роблю .але потім перейшла і стало легше
 
adelinaДата: П'ятниця, 11.12.2015, 22:26 | Повідомлення # 8
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 7
Репутація:
« 0 »
Місто: Харків
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
страшно( после таких историй не хочется рожать(
 
irenaДата: Четвер, 11.08.2016, 15:59 | Повідомлення # 9
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація:
« 0 »
Місто: львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
АГА шота стрьомно(

qwertyuiop
 
GalenkaДата: Неділя, 13.08.2017, 21:08 | Повідомлення # 10
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 14
Репутація:
« 0 »
Місто: Киев
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
стрьомно однако
 
Форум » Вагітність і пологи » Післяпологовий період » Післяпологова дерпесія. (як подолати?)
Сторінка 1 з 11
Пошук: