Наші дітки

Сайт-форум для щасливих батьків


Міні-чат
Щоб додати необхідна авторизація




Нові повідомлення [ Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Стосунки та сім'я » Кохання, сім'я » Кохання на відстані
Кохання на відстані
Зеленооке_дівчаДата: Вівторок, 17.09.2013, 07:45 | Повідомлення # 1
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1541
Репутація:
« 7017 »
Місто: Довговоля(Кузнецовськ)
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
Знаю,що є тут такі люди,які часто-густо мусять любити своїх чоловіків на відстані,або,хто неодружений-хлопців. Думаю,нам буде про що поговорити?!


 
taliaДата: Вівторок, 17.09.2013, 08:43 | Повідомлення # 2
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 668
Репутація:
« 6607 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 7
В нас з чоловіком так тривали стосунки 2,5 роки на відстані - щодня зідзвонювались, писали листи один одному, приїзджали в гості. 
Можу впевнено сказати одне, що кохання на відстані це величезне випробування, це дуже важко морально і ще повинна бути величезна довіра в стосунках між закоханими.


 
НюськаДата: Вівторок, 17.09.2013, 13:12 | Повідомлення # 3
Живе тут
Група: Admin
Повідомлень: 1900
Репутація:
« 21626 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 12
Тут дійсно важливим є фактор довіри!
Я найдовше жила в розлуці 6 місяців. Було дуже важко, щоденні дзвінки, смс. Але сварились ми частіше, ніж вживу, бо дуже впливав на мене той факт, що я його не бачу, не відчуваю його ласки поруч - по телефону я постійно ще більше розстроювалася, що він далеко. Я по своїй натурі є ревнивою, тому після півроку таких зустрічань, мій на той час наречений (це я про першого чоловіка) повернувся додому і знайшов роботу тут.


 
VictoriaTrueДата: Середа, 02.10.2013, 19:13 | Повідомлення # 4
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 17
Репутація:
« 74 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
Ой..ця відстань.. справді,так важко не бачитись місяцями..на рік лише декілька разів і все. Я зі своїм хлопцем зустрічаюсь так уже 3 роки, всього вистачало і недомовок і пропущених дзвінків з виключеним телефоном (а окрім нього і поговорити то не було як) і бажання щось от таке розповісти,що турбує саме в дану хвилину,а він був занятий, пізніше вже просто сенсу не було і не той стан і не той настрій і думки не ті. А ще, буває, іду кудись така гарна-гарна і думаю: "От би зараз побачив мене", та все марно,а ще коли його немає поряд,то і розумієш чи любиш по-справжноьму чи ні, чи потрібен тобі,чи думаєш про нього. Звичайно довіра має бути присутня першочергово! Ну як і всі напевно,хто переживав те ж саме, мрію, що прийде час, коли житимемо разом, кожного ранку і вечора буду бачити його сонні очі, всі його настрої і погоду душі, тому поки надіюсь і чекаю))
 
anya555Дата: Понеділок, 20.06.2016, 20:59 | Повідомлення # 5
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 12
Репутація:
« -1 »
Місто: Івано-Франківськ
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
важко на відстані( особливо коли вже дитина і не початок стосунків..і потім важко
 
FisyДата: Вівторок, 06.09.2016, 16:40 | Повідомлення # 6
Учасник
Група: Друзі
Повідомлень: 47
Репутація:
« 0 »
Місто: Kiev
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
Звісно що важко, але так і перевіряються стосунки.
 
ЛюбкаДата: Вівторок, 13.12.2016, 09:29 | Повідомлення # 7
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Репутація:
« 0 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
Конечно тяжело,НО оно того стоит. Я своего парня уже 7 месяцев не видела. Служит в армии, и ничего справляюсь.
 
fulkДата: Четвер, 20.04.2017, 09:52 | Повідомлення # 8
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація:
« 0 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
Всё возможно, если действительно искренне любишь и это взаимно
 
Форум » Стосунки та сім'я » Кохання, сім'я » Кохання на відстані
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: