Наші дітки

Сайт-форум для щасливих батьків


Міні-чат
Щоб додати необхідна авторизація




Нові повідомлення [ Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Стосунки та сім'я » Кохання, сім'я » Знайомство зі своєю другою половинкою!
Знайомство зі своєю другою половинкою!
Зеленооке_дівчаДата: Середа, 04.09.2013, 21:42 | Повідомлення # 1
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1541
Репутація:
« 7017 »
Місто: Довговоля(Кузнецовськ)
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
Розкажіть,будь ласка,хто як познайомився зі своєю другою половинкою, де це відбувалось, за яких обставин?

Розпочну з себе.

Літо 2004 року,а саме 19 серпня. Я ввечері повертаюся разом зі своєю рідньою сестрою звідкись додому. Доходимо майже до свого будинку,як на зустріч нам 4 парубка. Ну от один з них спинив нас,давай щось там розпитувати,знайомитися з нами. Ну а нам що робити? Вечір довгий,робити нічого)) Так ми просиділи на лавочці всі разом до ночі,та серед усіх тих хлопців мені найбільш сподобався самий спокійний хлопець-його звали Альошка. Він попросив мій номер телефону(тоді ще домашнього,так як мобільні у нас з*явилися трішки пізніше),на наступний день подзвонив, і попросив щоб я прийшла в суботу в клуб на танцульки. Ну я звісно погодилася:) І 21 серпня 2004 року ми почали зустрічатися. Він був моїм першим хлопцем,я його першою дівчиною. Ми були ще такими дітьми...Як згадаю! Але яка любов!!! Дівоньки,вам цього не передати! Всюди разом,завжди разом,постійно трималися за руки...  Ах,ляпота!!! А потім рік чекання з армії. Я була йому вірна і чекала. Їздила з його братами на присягу аж у Харківську область. Все було добре до 2008 року. Звісно за ці 4 роки всякого бувало-і образи,й ревнощі,й сварки,але то нам не заважало жити і любити один одного далі.
А потім все відбулося так по дурному(( Звичайна розмова по телефону,чомусь ми трохи гиркалися,як завжди через якусь дрібничку,і в тому розпалі я кидаю фразу "Давай розстанемося!"(хіба вперше?),а він,замість звичного "кицюня,ти що?" сказав "давай". Сказати що я була в шоці-це не сказати нічого. Як пізніше виявилося,він сказав це спересердя,просто так,але на той час мене це так заїло,що всі його вмовляння не допомагали. Отак по-дурному ми з ним розійшлися на довгих 4 роки! Він мільйон разів просив мене зійтися назад,дзвонив,писав,приїжджав,дарував квіти,а я ні в какую(ото ж дурна була!!!).  Всі ці роки ми підтримували зв*язок(я тоді в Києві вчилася),хоч і він,і я,зустрічалися з іншими. І всі ці роки я знала що він мене любив:він мені сам це казав відкрито,і його друзі також не забували про це нагадувати. 
Дозустрічалася я до того,що 2 грудня мені зробив пропозицію одружитися хлопець,з яким я була рік-Женя. І я погодилася. Досі-не розумію чому,адже він людина з таким характером тяжким,я це бачила і мені це не подобалося,але чомусь погодилася. Але через два місяці ми з ним посварилися через таку єрунду що аж смішно-через фотоапарат:) І то не мій,і не його-що саме головне) І на день закоханих,14 лютого,ми з тим Женьою розійшлися(і там ще такий прикол був,що мені на спрашивай ру за пів-року до цього написали що я з своїм хлопцем розійдуся 14 лютого,уявляєте?!).
Але ближче до діла. Саме в цей час і нарісувався мій Льошик-моє перше,єдине,і найщиріше кохання.  Ми з ним почали спочатку просто спілкуватися,потім він мене витягав на свіданку і все закрутилося у нас  спочатку. Довго ми не тягнули,і в березні він мені запропонував одружитися,а в квітні,на перший день Паски ми об*єднали наші долі. 
Не дивно чому я ніколи не могла забути свого коханого,все думала через те,що це перша любов як-не-як. А насправді я його теж любила всі ці роки,просто не хотіла сама собі в цьому зізнаватися.

Вибачайте що так багацько написала,просто тааааак приємно про це згадувати! А тепер і ви діліться своїми романтичними історіями!



 
VictoriaTrueДата: Середа, 04.09.2013, 22:40 | Повідомлення # 2
Перехожий
Група: Користувачі
Повідомлень: 17
Репутація:
« 74 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 0
Колись давним-давно в тридев"ятому царстві Костопіль, що у Рівненській обл, жив був собі Дядько Коля,не даремно назвала свого хлопця саме так, тому що так він і представився мені(хоча йому тоді було 19 і ніякий він не дядько:-))) ) жила я собі спокійно у іншому місті, за 100 км від нього і як то кажуть навіть і думати не могла,що колись ми побачимось. Але,якось додається мені він у друзі у контакті, а в нас тоді ще знайома спільна була,що у цьому Царстві навчалась, а я подивилась так,хлопець гарненький,поспілкуватись можна, пам"ятаю,що зацікавило мене у ньому,так те,що він дав мені свій номер телефону і сказав:"подзвониш,якщо захочеш,тому що я першим ні до кого не телефоную", я подзвонила,коли з подругами в парку гуляла і закрутилось все так..що ми і не помітили як стали один одному такими близькими і рідними,що захотіли побачитись,там і принципи всі його полетіли і він почав ставати кращим біля мене:))  Як зараз пам"ятаю 9 серпня 2010 року, суботній ранок,дощ валить як з відра,а я хвилююсь страх:)) Домовились зустрітись у центрі біля перукарні, як тільки я до нього підходила,спочатку не впізнала,тому що подібних до нього хлопців у сорочці,брюках і з білою трояндою у руках не бачила (серед знайомих були тільки ті,що носили спортивний одяг), і як то кажуть закохалась) ішли ми під парасолею,а так як він її тримав,то я трималась за його руку, гуляли цілий день,навіть з мамою він встиг познайомитись)) Потім приїхав вдруге,запропонував зустрічатись (доречі,дощ теж падав кожного разу коли він приїжджав), я сказала що подумаю, думала тиждень,вагалась,тому що закінчувала 11 клас і всетаки любов розділена на 4 міста, в різних навчаємось і в різних живемо,страаашно було....)) але,все ж,дзвоню до нього, кажу що "Так,я хочу бути з тобою" а він,вибач,я занятий,я передзвонила через декілька годин знову,дізналась що він знайшов іншу дівчину, це все звичайно неправда була, приїхав втретє без попередження,вибачився, і після того ми зрозуміли,що один одного не відпустимо допоки будемо один одного любити)) От-таке дівчатка)) Разом ми вже майже 3 роки.. так на відстані і зустрічаємось весь час..дуже рідко,але це не важливо,коли серце наповнене любов"ю,правда ж?))
 
Зеленооке_дівчаДата: Середа, 04.09.2013, 23:41 | Повідомлення # 3
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1541
Репутація:
« 7017 »
Місто: Довговоля(Кузнецовськ)
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
VictoriaTrue, правда ж)) Гарна історія! А ви молодці що вмієте любити на відстані! Бажаю щоб через трохи відгуляли весілля(а я знаю що ти цього хочеш)


 
КсЮДата: Четвер, 05.09.2013, 10:20 | Повідомлення # 4
Куратор розділу
Група: Куратори
Повідомлень: 1164
Репутація:
« 9694 »
Місто: Рівне
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
Ми познайомилися у гуртожитку, де я проживала під час навчання 25 січня 2009 р . Чоловіка менший двохрідний брат колись зустрічався з дівчиною з кімнати. Вирішив провідати її, дізнавшись, що та виходить заміж. Ось вони і заглянули разом. З того часу ми почали зустрічатися, а через 1, 5 р. одружилися.


 
родюча_земляДата: Четвер, 05.09.2013, 10:47 | Повідомлення # 5
Фанат
Група: Друзі
Повідомлень: 690
Репутація:
« 3156 »
Місто: Рівне
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 8
Так я розповім....
Ми познайомилися 17 серпня 2008року у моєї двоюродної сестри на день народженні.19серпня він мене вже проводив в ночі у сусілне село на таксі і так ми почали сустрічатися.Він приїжав до мене в Рівне, бо він сам з Березнівського району. 19 листопада2009року у нас були заручени вирішили що хватить нам вже зустрічатися, 29січння 2010року ми одружилися від гуляли весілля.



 
taliaДата: Четвер, 05.09.2013, 14:25 | Повідомлення # 6
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 668
Репутація:
« 6607 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 7
Ми з чоловіком познайомились десь 10 років назад - ото діти ще були - на празнику в його брата, а я тоді прийшла до своєї двоюрідної сестри за яку цей брат був одружений biggrin
В той вечір Коля просив мою маму, щоб залишила мене на дискотеку, а потім провів мене додому в сусіднє село
І так ми рік не бачились
На наступне літо я приїхала до баби на канікули і в той же день приїхав Він - відтоді усе в нас закрутилось.
Та якось одного дня - підійшов до мене його друг (з яким я колись зустрічалась) і сказав, що Коля передав мені, що залишає мене - сказати, що я була злюща, розтоптана не сказати нічого, якось так навіть не підійшов сам і не сказав це...
Побачила його в клубі, але пройшла і не глянула на нього
Потім я поїхала додому на навчання, почала зустрічатись з іншим хлопцем - невдовзі ми розійшлись і я собі подумала - ну їх тих хлопців буду сама!
Приїхала на Новий Рік в село, пішли святкувати до клубу і там почав до мене залицятись той хлопець з яким я вперше зустрічалась і так провів мене додому, але я нічого серйозного не планувала собі на рахунок нього, бо ж дала собі настанову biggrin
Тут 1 січня вже ввечері приходить до клубу мій Коля (а прийшов він з дівчиною як я потім дізналась smile ) і давай до мене говорити, жартувати зі мною, пішли ми пити вино до нас, а вже назад вертаючись він попросив мене затриматись і ми всю ніч проговорили про нас і про наші стосунки, про те як ми розійшлись. І виявилось, що той його друг все спеціально так підстоїв перед моїм від"їздом і сказав Колі точно таку ж історію, що я його лишила. Він знав, що після таких слів я не переступлю себе і не піду говорити з Кольою і так нас посварив.
І вже від 1 січня ми вирішили, що будем разом. Через 2,5 роки одружились. А 1 січня буде 9 років як ми разом
Ось така наша історія  smile




Повідомлення відредагував talia - П'ятниця, 06.09.2013, 09:11
 
МальованаДата: Вівторок, 24.09.2013, 16:20 | Повідомлення # 7
Знайомий
Група: Друзі
Повідомлень: 87
Репутація:
« 1573 »
Місто: Житомир
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 3
А ми познайомилися в інтернеті, на сайті знайомств!) Але зараз. дивлячись на свого чоловіка, не уявляю, що його змусило там зареєструватися, ну дуууууже на нього не схоже)) Я розійшла саме з хлопцем, за якого збиралася заміж.. Вже й обручку на підмізинному носила.. Але якось так не склалося... Ну і треба ж було чимось голову собі забити, думки дурні геть з голови прогнати... Зареєструвалася з дівчатами з гуртожитку за компанію. Познайомилися, зустрілися реший раз 6-го грудня 2008 року. Потім він поїхав у Москву на місяць у відрядження. Через місяць зустрілися вдруге, вже в нього на квартирі (бо ж то всьо діло в Києві відбувалося). Так ми більше і не роз"їжджалися))) Піроку жили разом і ні мої, ні його батьки не знали, що діти в же там когось собі мають))) Потім його перевели працювати до Львова, ще трошки познімав він мені квартиру, потім таки повернулася в гуртожиток. То був найважчий рік: він у Львову працює, а я в Києві мушу закінчити хоч бакалаврат.. так їздилися туди-сюди, стомилися.. На річницю нашого знайомства освідчився і в серпні 2010 одружилися. Магістратуру я вже закінчувала у Львові і то заочно)) Отак

 
niznistДата: Четвер, 11.12.2014, 17:21 | Повідомлення # 8
Група: Видалені





Ми з познайомились в институти вконти потим наочно коли я чекала своъх одногрупниив и тут виходиьь моя друга половинка я страшено злякалась и закохалась в нього ,як вин з мене пилинки здував и яки вин мени смс слав закачитись яка була романтика,як обнимав,циливав на руках носив,представляв,був нижним турботливим.Все було як вказци мени невирилось що винтзи мною и що я не сама.яки вин комплименти мени аконти писав,Я тебе кохаю на всю стину яки квити дарив чекав мене тв 6.50 разом за ручку йшли,стояв в чрзи за кавою,сидив поряд коли я ъътпила чекав коли в мене закинчаться пари,я на парах вин мени слав смс 30 штук дивчата.Носив на руках прямо з центрального,я при кожний зустричи бигла дотнього и вишаласьйому на шию на дегьчик мий садив мене на шию аж облеево гримнулась вин кже сонце оберкжно дерево я кажу що и поки я невдарилась об нього я не догнала поо що вин попереджував.я вдарилась и ржали хвилин може з 50_40.Потим вин познайомив мене з мамою.
Прикріплення: 2205024.jpg(245.9 Kb)
 
Форум » Стосунки та сім'я » Кохання, сім'я » Знайомство зі своєю другою половинкою!
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: