Наші дітки

Сайт-форум для щасливих батьків


Міні-чат
Щоб додати необхідна авторизація




Нові повідомлення [ Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Вагітність і пологи » Розповіді про пологи » Мій "Кіднер Сюрприз" або Як народився мій сенс життя. (Народження моєї коханої,першої донечки Євгенії.)
Мій "Кіднер Сюрприз" або Як народився мій сенс життя.
TataДата: Субота, 05.10.2013, 23:46 | Повідомлення # 1
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 591
Репутація:
« 2451 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 17
-"Сьогодні я відчула як наше малятко заворушилось"-тревожним голосом але з безмежною радістю у середині,повідомила я коханому.
-"Не придумуй..."-відповідав він.
-"Я не придумую,це дійсно був поштовх,це не можливо ні з чим переплутати!У нас дійсно буде дитинка."-сама не вірячи своїм словам і тому що відбувається,намагалась ще й переконати у цьому милого.
....Довга пауза у телефоній трубці
-"Чому ти мовчиш?"-схвильовано запитала я
-"Не заважай!Я планую наше весілля і уявляю яким буде наш малюк"

Ці слова на той момент були найприємнішими і найпотрібнішими.Мені було 17.Перші серйозні відносини,перший чоловік і...відразу вагітність.
Місячні у мене були завжди легкими,трохи помазалось і все.Так було і тоді коли завагітніла...це я зараз розумію що те що у мене на перших місяцях мазалось могло обернутись втратою малятка,але на той час я сприймала це як звичайні критичні дні.
Я відчувала що зі мною щось відбувається,але про вагітність навіть не думала,була думка що це все перестроювання організму за того що почала статтеве життя.

До лікаря ми пійшли відразу як я приїхала з навчання,вона нам підтвердила що вагітність є і термін вже 19-20 тижнів!)Для закріплення дома ще зробила тест...і коли побачила // тоді точно вже освідомила о буду мамою.

І понеслось...Розповідь батькам,сльози щастя,підготовка до весілля,саме гуляння весілля.Все проходило легко,чоловік мій *літав* на крилах щастя,на стільки був довольним всім що відбувалось,ми жартували що він заплановано зробив дитинку(в чому він навіть не відмовлявся).
Вагітність пролетіла швидко безвідчутно.На 9-му місяці я з легкістю возила чоловіка на ровері.Сама на раму з пузом не поміщалась,а ось крутити педалі з грузом мені було дуже легко,та і не страшно бо по терміні вже можна було народжувати=)

За тиждень до ПДП ми з чоловіком поїхали до нього,хоч я стояла на обліку у нас,чомусь мені захотілось народити у маленькому смт,та й мама-свекруха працює в лікарні,вирішили що через знайомих будуть краще відноситись.
Предвісників у мене не було ніяких.Вірніше я не знала які вони мають бути тому не звертала уваги.Почала звертати увагу коли мама сказала за часті походи у туалет *по великому* без результату.

ПДП у мене було на 29 вересня.Згадала я про нього 30 числа ввечері зі словами "Блін,я ж вчора мала народити,завтикала,залишусь вагітна")))Посміялись і лягли спати.Заснути я не могла бо мені почав нити живіт,розболілись усі зуби,почало ганяти в туалет без перестанку...Чоловік казав що вже пора іти,але відчувалось що все ж ще не пора.
Й дійсно,прилягла та заснула.
1 жовтня,пробігала весь день нічого не відчуваючи,жодного натяку що буду народжувати.Вже як повлягались у ліжко,о 22 годині почалось знову ниття живота,але сильніше ніж попереднього вечора.Відчула вже прихапування,як то хтось у кулак живіт зжимав та відпускав.
Так я пролежала не довго,близько дванадцятої відправила чоловіка за мамою-свекрухою,а сама пішла наводити марафет,митися-бритися.

Чоловіка я навіть і не думала з собою брати.Свекруха завела мене у пологове відділення і теж пішла.

Ніч.Лікарня.Той запах наводив страх,а думка що я народжую підкідала шаленого адреналіну.Мене роздягли до гола,натягнувши одноразову синю сорочку для пологів.Між ноги запхали шмат ганчірки на випадок відходження вод.
Медсестра була приємною,почала заповнювати потрібні картки,розпитувати та пояснювати що до чого,чим мене заспокоювала і паніка моя обходила мене стороною.Заповнивши все вона пішла розбудила лікаря.
*Лікар чоловік!Ой мама!* Я не уявляла як я себе буду вести перед чоловіком на кріслі.Адреналін мене розпирав...мене на стільки від емоцій трусило...
-"Тобі холодно чи страшно?"-запитав лікар війшовши у кабінет огляду і побачивши що я дрижу.У мене так цокотіли зуби що я навіть не змогла відповісти.
Я вмостилась на крісло і він взявся за огляд.Тут я відчула дотик його гарячої руки на моїй *ляшці*,мене аж трусити перестало!Руки були на стільки теплими,відразу з*явилося відчуття затишку та спокою.Я повністю розслабилась.
Я думала що ось,вже зараз буду народжувати,але лікар щось сказавши медсестрі,пішов далі *на боковую*.Медсестра завела мене у передродову палату зі словами *Відійдуть води,буди* і пішла у сусідню палату дрихнути.

Тут почалось саме веселе...Темінь,один місяць світить у вікно...прилягти вже не можливо бо лежачи ще больніше ніж стоячи.А тут саме якраз такий час що з задоволенням поспалося б.Тут починає плакати немовлятко і ніхто до нього не рипається навіть.Ходжу я по тій кімнатушці 2х2 і плачу від болю,страху та й так...за компанію маляткові.
Замучившись ходити,вирішила прилягти,бо ноги вже геть відвалювались,не вспіла вмоститись на кушетку як...впісялась.Трошки подумаючи що то зі мною я дійшла до думки що це води.Пійшла будити медсестру,а вона відкривши одне око тицьнула годинник у руки *Засікай через скільки схватки* і далі повернулась на бочок=)))
Ох які то схватки почалися...я вже не бачила перед очима ті стрілки але засікала через силу.В 5 ранку в мене відійшли води...оце 1,5 години я засікала,доки по відділенню не почався рух.

Близько сьомої я вже не соромлячись почала кричати,виспана медсестричка вже була поряд,підтримувала мене,знову оглянув лікар відкриття було ще досить маленьке,в 10 ранку до мене прийшла акушерка і ми почали *дутися* на кушетці.Все вже було в тумані...далі я загубилась в пространстві і часі...
Я вже так хотіла народити що на стільки *дунула* що оп...голівка з*явилась.Вам не передати який то екстрім бігти галопом по коридорі,забиратися на височезне крісло стаючи на стілець-з голівкою дитини між ногами.
Лікар теж гарно виспаний,з чудовим настроєм увімкнув "Сокальське радіо" на всю гучність.Народжувала я під веселі весільні пісні=)Доки я вмостилась відчула затишшя у животі,після чого встигла розгледіти кафельне приміщення,капельницю яка дивом з*явилася у мене на руці і тут почалась потуга.Я була не рада тому затишшю перед бурею...

Знову все в тумані бід болю...друга потуга...і мені на живіт плескають щось дуже тепле і слизьке.Я навіть злякалася цього відчуття що почала кричати,за що отримала від лікаря два хлопка по щокам.Прийшовши в себе я почула як всі дружно повторюють *Дивись яка у тебе дівчинка* *Яка у тебе донечка*.
Ще декілька разів перепитавши чи в мене дійсно доня я опустила очі на живіт де побачила чорнявеньке чудо.На голівці було стільки багато волоссячка,вона була такою гарною!

В одну секунду пройшла вся біль.Маленькі губці охопили сосок і старанно цмокають молочко,великі чорні оченятка дивляться тобі у очі.Що може бути найбільшим щастям бачити перші секунди,хвилини життя свого малятка.

Перебивало цю ідилію зашивання розривів,але це перетерпілось та пройшло,а щастя залишилось=)

Ось так народилась моя кровиночка,мій сенс життя!
Фото з пологового,нам другий день:
 
НюськаДата: Неділя, 06.10.2013, 00:06 | Повідомлення # 2
Живе тут
Група: Admin
Повідомлень: 1900
Репутація:
« 21626 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 12
Tata, молодець Таюся!!!! ото гарно написала!!! Хай доня росте щасливою!!!

Цитата (Tata)
Тут я відчула дотик його гарячої руки на моїй *ляшці*,мене аж трусити перестало!Руки були на стільки теплими,відразу з*явилося відчуття затишку та спокою.Я повністю розслабилась.

а оця частина мені найбільше сподобалась)))) прям як з любовному романі)))))


 
TataДата: Неділя, 06.10.2013, 00:29 | Повідомлення # 3
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 591
Репутація:
« 2451 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 17
Нюська,   shy дякую сонечко!Старалась як могла=)
 
Зеленооке_дівчаДата: Неділя, 06.10.2013, 00:35 | Повідомлення # 4
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 1541
Репутація:
« 7017 »
Місто: Довговоля(Кузнецовськ)
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
Весела історія:)
Щастя вашій сімейці))



 
SamocvetikДата: Неділя, 06.10.2013, 00:46 | Повідомлення # 5
Фанат
Група: Друзі
Повідомлень: 646
Репутація:
« 9521 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 13
Tata, позитивна розповідь, а донечка яка лапуська))) Щастя і здоров*ячка вам!!!

 
родюча_земляДата: Неділя, 06.10.2013, 10:46 | Повідомлення # 6
Фанат
Група: Друзі
Повідомлень: 690
Репутація:
« 3156 »
Місто: Рівне
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 8
Tata, ото молодець так гарно на писала я сиділа зтаким задоволенням читала, здоровя донечці. smile


 
БерезневаДата: Неділя, 06.10.2013, 10:52 | Повідомлення # 7
Фанат
Група: Друзі
Повідомлень: 663
Репутація:
« 7899 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 5
Гарно написано про пологи. А доця яка красотулічка. Здоровячка їй і вашій родині.

 
ТалюсяДата: Неділя, 06.10.2013, 22:27 | Повідомлення # 8
Фанат
Група: Друзі
Повідомлень: 537
Репутація:
« 6917 »
Місто: Київ
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 11
Tata, ти справжня поетеса. Чудово написано! Можеш любовно-еротичні романи писати (це я про той уривок, що сподобався Нюсьці), а доня справжня красуня. Нехай росте здоровенькою!!!



 
TataДата: Неділя, 06.10.2013, 22:51 | Повідомлення # 9
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 591
Репутація:
« 2451 »
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 17
Дякую,дівчата.Приємно що є читачі моєї писанини=)
Талюся, ги=)Я про пісьменницьку кар*єру ніколи навіть і близько не думала=)
 
КсЮДата: Понеділок, 07.10.2013, 12:07 | Повідомлення # 10
Куратор розділу
Група: Куратори
Повідомлень: 1164
Репутація:
« 9694 »
Місто: Рівне
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 16
Tata, молодець, що написала таку розповідь. Щастя і здоровя вашій сімї!!!


 
LilianaДата: Субота, 19.10.2013, 01:34 | Повідомлення # 11
Куратор
Група: Куратори
Повідомлень: 242
Репутація:
« 2908 »
Місто: Львів
Статус: Офлайн
Усі нагороди: 7
супер!
Доцька така гарнюнька!


 
Форум » Вагітність і пологи » Розповіді про пологи » Мій "Кіднер Сюрприз" або Як народився мій сенс життя. (Народження моєї коханої,першої донечки Євгенії.)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: